Сміла втратила земляка, Україна — захисника, а світ — добру людину. Сьогодні ми віддали шану мужності та незламності нашого земляка — солдата ІГНАТЬЄВА Вадима Володимировича, який віддав життя за Україну.

Вадим Володимирович народився 10 серпня 1988 року в місті Сміла. Навчався у Костянтинівській школі І–ІІІ ступенів, яку закінчив у 2006 році. У 2009 році здобув спеціальність «Організація виробництва» у Смілянському радіотехнікумі ЧДТУ, де отримав кваліфікацію фахівця в галузі управління. Того ж року був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. У 2012 році закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, здобувши вищу освіту за напрямом «Менеджмент».

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Вадим без вагань став на захист Батьківщини. Служив майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем ЗСУ.

За успішне виконання бойових завдань, проявлені мужність і героїзм під час ведення бойових дій був нагороджений:

-Медаллю "Залізний хрест";

-Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест».

18 жовтня 2025 року в Пологівському районі Запорізької області його життя обірвалося внаслідок ураження ворожим FPV-дроном. Один вибух, і життя прекрасного чоловіка обірвалося назавжди. Йому було лише 37…

Молодий, світлий і щирий — він ніколи не втрачав віри у перемогу та мирне майбутнє України. Любив людей, умів підтримати, надихнути, пожартувати. Вадим був тим, хто світив іншим.

Його запам’ятають як Людину з великої літери — доброго, чуйного, веселого, мужнього, щедрого та надійного. Він був другом на якого можна покластися.

У Вадима залишилися маленький син, батько, мати та рідний брат…

Дякуємо Героєві, який залишиться з нами назавжди - у пам'яті, в серцях, у нашій вірі в Перемогу!

Шана, вдячність та вічна пам’ять!

Слава Герою! Слава Україні!

Поховали Вадима Ігнатьєва на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).