В наше небо знову здіймалися прапори з чорними стрічками. Смілянська і Балаклеївська громади прощалися зі своїм земляком, захисником, який до останнього подиху боронив нашу країну.

Микола Крівік народився 21 липня 1978 року в селі Дмитрівка Дніпропетровської області. Проживав у селі Балаклея Черкаського району. Працював на кондитерській фабриці “Меркурій”, згодом — у ВСП “Локомотивне депо ст. ім. Тараса Шевченка”. Колеги поважали його за працьовитість, уважність до деталей і спокійне ставлення до людей. У вільний від роботи час займався справою, яку найбільше любив, — бджільництвом. Микола мав власну пасіку. Був добрим, чуйним, відповідальним, мужнім та рішучим.

На початку повномасштабної російської агресії отримав повістку й без вагань став на захист Батьківщини. Служив номером обслуги 2-го міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го єгерського батальйону військової частини Збройних Сил України.

Солдат Крівік Микола Володимирович загинув 13 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області. Йому назавжди 47. Він віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Страшна і нескінченна війна...Вона принесла стільки горя на нашу землю, що це важко осягнути. У глибокій скорботі залишилися донька Каріна, усі рідні, близькі та знайомі. Низько вклоняємося нашому земляку, який наближав Перемогу рідної Батьківщини !

Вічна шана і вічна вдячність!

Поховали Миколу Крівіка на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).