Сайт працює в тестовому режимі, зауваження направляйте на пошту [email protected]
  • Пошук по сайту
Головішин Віталій Володимирович

Головішин Віталій Володимирович

Молодший сержант

05.07.1980

Біографічна довідка

img

Головішин Віталій Володимирович

05.07.1980 - 10.10.2025

 

Інспектор прикордонної служби - водій інженерно - позиційного відділення прикордонної застави прикордонної комендатури прикордонного загону Віталій ГОЛОВІШИН загинув 10 жовтня 2025 року виконуючи бойове завдання в районі н.п.Новодмитрівка Сумської області.

Віталій Володимирович народився 5 липня 1980 року у селищі Тернувате Запорізької області. У 1986 році пішов до першого класу місцевої середньої школи. Ріс доброзичливою, активною та щирою дитиною — завжди допомагав іншим, любив друзів і користувався повагою серед однолітків. Виростав у люблячій родині, але в 12 років залишився без батька. Вихованням займалася мама, а більшість турбот лягла на плечі старшого брата Володимира та юного Віталія.

Після закінчення школи вступив до Васильківського технікуму, де здобув спеціальність майстра-технолога з виробництва м’ясних та сирних виробів. З дитинства захоплювався технікою, любив машини — за що б не брався, усе йому вдавалося.

У 1998 році був призваний до лав Збройних Сил України. Після проходження строкової служби деякий час працював за кордоном, а згодом повернувся в Україну та працевлаштувався на фабрику морозива «Ажур», де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною Світланою. Разом створили щасливу родину, у шлюбі народилося двоє синів — Максим та Дмитро.

Жили дружно, планували майбутнє, але війна змінила все. Віталій добровільно долучився до захисту Батьківщини. Безвідмовно, сумлінно та віддано ніс службу. Був відзначений подяками командування та відповідно до наказу адміністрації ДПС України від 12 серпня 2024 року за проявлену мужність, самовідданість і професіоналізм під час виконання службових обов'язків був нагороджений нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».

Був добрим, відкритим чуйним і щирим. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, друзів і побратимів.

Вічна шана і вдячність Герою!

Поховали захисника на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).

У Віталія залишилися мати, дружина, два сина та рідний брат.