Крівік Микола Володимирович
21.07.1978 - 13.11.2025
Солдат, номер обслуги 2-го міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го єгерського батальйону військової частини 4948 Микола Володимирович Крівік загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Котлине, Покровського району, Донецької області.
Микола Крівік народився 21 липня 1978 року в селі Дмитрівка Дніпропетровської області. Проживав у селі Балаклея Черкаського району. Працював на кондитерській фабриці “Меркурій”, згодом — у ВСП “Локомотивне депо ст. ім. Тараса Шевченка”. Колеги поважали його за працьовитість, уважність до деталей і спокійне ставлення до людей. У вільний від роботи час займався справою, яку найбільше любив, — бджільництвом. Микола мав власну пасіку. Був добрим, чуйним, відповідальним, мужнім та рішучим.
На початку повномасштабної російської агресії отримав повістку й без вагань став на захист Батьківщини. Йому назавжди 47. Він віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Страшна і нескінченна війна...Вона принесла стільки горя на нашу землю, що це важко осягнути.
У глибокій скорботі залишилися племінниця Каріна та кохана Миколи, Людмила.
Вічна шана і вічна вдячність!
Поховали Миколу Крівіка на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).