Карпенко Андрій Володимирович
20.04.1991 - 03.11.2022
Солдат, стрілець-снайпер 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини Збройних Сил України Карпенко Андрій Володимирович загинув 3 листопада 2022 року неподалік н.п. Опитне Покровського району Донецької області. Майже два роки Андрій вважався зниклим безвісти. У жовтні 2024 року родина отримала офіційне скорботне сповіщення про його загибель.
Народився Андрій 20 квітня 1991 року. З дитинства був добрим, щирим і уважним сином, який завжди з повагою ставився до батьків, друзів і знайомих. Його людяність, вихованість і тепле ставлення до людей залишили по собі світлу і добру пам’ять у серцях тих, хто його знав.
Андрій здобув освіту програміста та захоплювався комп’ютерними технологіями. Програмування було для нього не просто професією — це було покликання та улюблена справа. Він серйозно ставився до навчання і роботи, але водночас мав доброзичливу вдачу і щиру усмішку, що завжди надихала оточуючих.
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій не залишився осторонь. У жовтні 2022 року добровільно став на захист України. Служив снайпером у складі 115-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.
У листопаді 2022 року, виконуючи бойове завдання та залишаючись вірним військовій присязі, Андрій загинув у запеклих боях поблизу села Опитне. Його життя обірвалося надто рано, але пам’ять про нього живе у серцях близьких, друзів, побратимів і всіх, хто цінує його подвиг і жертовність.
Андрій завжди залишиться прикладом доброти, мужності та відданості Україні. Його мрії, щира усмішка та теплі слова продовжують жити у спогадах тих, хто його любив.
Герої не вмирають! Андрій — один із тих, хто віддав найдорожче заради свободи та майбутнього України.
У Андрія Карпенка залишились батьки та дружина.
Похований воїн 17 жовтня 2024 року на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).