Шинкар Юрій Федорович
11.10.1989 - 04.02.2024
Солдат, розвідник-сапер взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення військової частини А7013 ШИНКАР Юрій Федорович загинув 4 лютого 2024 року біля н.п. Роботине Запорізької області
Юрій народився 11 жовтня 1989 року в місті Сміла. Навчався у НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум», згодом — у промислово-економічному коледжі ЧДТУ. Працював на підприємствах Києва, певний час перебував на заробітках за кордоном.
Його життя могло складатися звично й мирно. Та росія розпочала повномасштабну війну проти України і це змінило долі мільйонів людей.
У липні 2023 року Юрія було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Він пройшов навчання у Кам’янці-Подільському. Уже в жовтні того ж року став до виконання бойових завдань у складі 65-ї окремої механізованої бригади. Швидко здобув повагу побратимів як надійний воїн, який із честю виконував бойові завдання.
Його бойовий шлях проліг через Роботине Запорізької області — землю запеклих і виснажливих боїв. Юрій не любив розповідати про війну, про складність фронтових буднів і жорстокість ворога.
Життя Юрія Шинкаря обірвалося 4 лютого 2024 року під час бойового зіткнення з противником на Запорізькому напрямку. Дорога додому була довгою в часі… і нестерпно болючою для рідних. Упродовж двох років Юрій вважався зниклим безвісти. Йому назавжди — 34…
Він любив сучасну музику, цінував порядність у людях, мріяв про щасливе життя у вільній країні. Був щирим, правдивим і справедливим. Прекрасний син, люблячий брат, надійний товариш і відважний Захисник України.
У вічній скорботі залишились батьки, брат, бабуся та двоюрідна сестра.
Він завжди житиме у спогадах рідних, у пам’яті та безмежній вдячності громади. Його подвиг назавжди вписаний в історію нашої держави.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Поховали Юрія Шинкаря 26 лютого 2026 року на Алеї Слави Загреблянського кладовища.