Сайт працює в тестовому режимі, зауваження направляйте на пошту [email protected]
  • Пошук по сайту
Головна Полеглі Герої Сміли Мороз Вадим Юрійович
Мороз Вадим Юрійович
Полеглий захисник України

Мороз Вадим Юрійович

Роки життя 21.09.1992 † 16.04.2026
Посада Старший солдат
Місце загибелі районі населеного пункту Нова Слобода Конотопського району Сумської області

Обставини загибелі

Загинув при виконанні бойового завдання

Біографічна довідка

Мороз Вадим Юрійович

21.09.1992 - 16.04.2026

 

Старший солдат, старший сапер-оператор інженерно-саперного відділення 2 батальйону територіальної оборони військової частини А7046 МОРОЗ Вадим Юрійович загинув при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини 16 квітня 2026 року в районі населеного пункту Нова Слобода Конотопського району Сумської області. Назавжди 33...

Народився Вадим 21 вересня 1992 року в місті Сміла. Ріс веселим, кмітливим, розумним і дотепним хлопчиком. У 1998 році пішов навчатися до ЗОШ І–ІІІ ступенів № 11. Завжди радів своїм успіхам. Був старанним, дисциплінованим, допитливим і працелюбним. Із захопленням розповідав друзям про походи козаків, цікавився історією рідного краю. Із великим інтересом відвідував гурток краєзнавства. Для Вадима зразком були його батьки, на яких він завжди рівнявся. У старших класах почав займатися важкою атлетикою, мав високі результати на змаганнях.

У 2007 році Вадим став успішним випускником 9 класу. Потім вступив до Смілянського технікуму харчових технологій, який закінчив у 2011 році за спеціальністю «Організація виробництва». Продовжив займатися важкою атлетикою. Був учасником та призером міських, обласних змагань і юнацького чемпіонату України. Вадим мав багато друзів. Дуже любив справедливість, не терпів зради й лицемірства.

Навесні 2011 року був призваний до лав української армії. Військову службу проходив у місті Новоград-Волинському в інженерних військах. Після закінчення строкової служби розпочав трудову діяльність. Ворожі дії рф призвели до того, що 29 квітня 2014 року Вадим був мобілізований до Збройних Сил України для захисту Батьківщини від агресора. Йому завжди було притаманне почуття патріотизму, поваги до власної країни та народу. Після року служби в АТО був демобілізований. Важко усвідомити, що вже у свої 22 роки він пройшов бойові дії. Повернувся живим, вистоявши, зокрема, найнебезпечніші останні сім місяців служби — за 30 кілометрів від Волновахи.

Невдовзі Вадим одружився. Народилася донечка, почав працювати комірником. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, знову пішов добровольцем на війну. Служив старшим сапером-оператором інженерно-саперного відділення 2 батальйону територіальної оборони військової частини А7046.

На вдома воїна чекали батьки, дружина, донечка, сестра.

Його загибель — це ще одне нагадування нам, якою дорогою ціною даються свобода і незалежність нашої держави.

Вічна пам’ять і шана Вадиму Морозу!

Поховали Вадима Мороза на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни указом Президента України від 26 лютого 2015 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

За високий патріотизм, відданість і вірність народу України, мужність і відвагу, проявлені при захисті незалежності та відстоюванні територіальної цілісності нашої держави під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України присвоєно звання «Почесний громадянин міста Сміла» (посмертно).