Маляренко Юрій Вікторович
19.08.1984 - 25.10.2025
Солдат резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини А7020 МАЛЯРЕНКО Юрій Вікторович віддав життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Юрій народився 19 серпня 1984 року в Смілі. Дитинство провів на півночі, де служив його батько — на підводному атомоході. У 1991 році сім’я повернулася до Сміли. Юрій закінчив 11 класів ЗОШ №5, а згодом вступив до Лубенського лісового технікуму. У мирному житті працював на АЗС.
До лав Збройних Сил України був призваний 7 січня 2023 року. Брав участь у боях за Костянтинівку та Краматорськ, тримав оборону на Покровському напрямку. У Краматорську отримав важке поранення і з того часу проходив тривале лікування та реабілітацію. Але війна забирає життя не лише на передовій — часто смерть приходить через хвороби, біль, виснаження та психологічні рани, які з часом стають непосильними для наших воїнів. Попри боротьбу, 25 жовтня 2025 року серце воїна зупинилося у військовому госпіталі внаслідок тяжкої хвороби.
Життя Юрія було непростим і різним, але всі, хто його знав, згадують про його щирість, доброту, спокійний характер і порядність. Він любив природу, тварин, захоплювався рибалкою і обожнював збирати гриби.
Юрій Маляренко був люблячим сином, чоловіком, батьком і братом. У нього залишилися мама, дружина, двоє синів та брат.
Щиро співчуваємо рідним і близьким. Схиляємо голови перед його подвигом та самопожертвою.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Захисника поховали на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).