Сайт працює в тестовому режимі, зауваження направляйте на пошту [email protected]
  • Пошук по сайту
Головна Полеглі Герої Сміли Литвиненко Валерій Вікторович
Литвиненко Валерій Вікторович
Полеглий захисник України

Литвиненко Валерій Вікторович

Роки життя 25.06.1995 † 01.01.2026
Посада Солдат, розвідник-навідник 3 розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А7036
Місце загибелі біля н.п. Зелене Пологівського району Запорізької області

Обставини загибелі

Під час виконання бойового завдання

Біографічна довідка

Литвиненко Валерій Вікторович

25.06.1995 - 01.01.2026

 

Солдат, розвідник-навідник 3 розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А7036 ЛИТВИНЕНКО Валерій Вікторович загинув 1 січня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини біля н.п. Зелене Пологівського району Запорізької області, яке знаходиться поряд з його рідною домівкою. Він боронив землю, на якій зробив перші кроки, де минуло його дитинство, де був його дім. Він став на захист своєї справжньої, малої Батьківщини і віддав за неї найцінніше... Захисникові навіки залишиться 30 років. Його шлях — це шлях гідності, відповідальності й любові до України.

Валерій Литвиненко народився 25 червня 1995 року в селі Долинка Пологівського району Запорізької області. Закінчив Запорізький національний технічний університет (нині — Національний університет «Запорізька політехніка»). У 2016–2017 роках проходив строкову військову службу в лавах Національної гвардії України.

У мирному житті Валерій був щирою, доброю, відповідальною та працьовитою людиною з активною життєвою позицією. Захоплювався спортом, любив футбол, а особливе місце в його серці займала рибалка — заняття, що дарувало йому спокій, радість і внутрішню рівновагу.

Найбільшим стимулом і головною мотивацією для нього завжди залишалася родина. З особливою турботою та повагою він піклувався про батьків, був надійною опорою й підтримкою для своїх близьких. Звичайне життя, яке могло б тривати ще так довго…

Навесні 2024 року Валерій став на захист рідної землі. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, мужнім і гідним Захисником України.

У вічній скорботі залишились батьки та сестра.

Світла пам’ять Герою. Вічна шана і вдячність за подвиг та відданість Україні.

Поховали Валерія Литвиненка на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).