Сайт працює в тестовому режимі, зауваження направляйте на пошту [email protected]
  • Пошук по сайту
Головна Полеглі Герої Сміли Киричек Іван Валерійович
Киричек Іван Валерійович
Полеглий захисник України

Киричек Іван Валерійович

Роки життя 07.07.1993 † 03.01.2026
Посада Солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 7 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти безпілотних авіаційних комплексів 2 штурмового батальйону військової частини А4862
Місце загибелі поблизу м. Покровськ Покровського району Донецької області

Обставини загибелі

Під час руху на визначену позицію квадроцикл наїхав на дистанційне вороже мінування

Біографічна довідка

Киричек Іван Валерійович

07.07.1993 - 03.01.2026

 

Солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 7 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти безпілотних авіаційних комплексів 2 штурмового батальйону військової частини А4862 КИРИЧЕК Іван Валерійович на псевдо «Рижий» загинув 3 січня 2026 року поблизу м. Покровськ Покровського району Донецької області (під час руху на визначену позицію квадроцикл наїхав на дистанційне вороже мінування).

Іван народився 7 липня 1993 року. Навчався у загальноосвітній школі № 4. Згодом працював автомеханіком на місцевих СТО.

Його знали як щедрого, доброго, відкритого, товариського й щирого. Він любив футбол, умів радіти простим речам. У ньому жив дух пригод, щирого гумору та невгамовної енергії.

Під час повномасштабної війни став до лав оборонців України. Служив оператором безпілотних літальних апаратів 7 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти безпілотних авіаційних комплексів 2 штурмового батальйону військової частини А4862.

Іван Киричек був людиною, яка навіть у найважчі моменти вміла знаходити позитив, завжди підтримував, жартував, підбадьорював і додавав світла важким фронтовим будням.

Іван не шукав слави — він просто був там, де було найтяжче, і залишився вірним до кінця.

Солдат Іван Киричек загинув 3 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Покровськ Покровського району Донецької області. Він мріяв, любив, будував плани, просто жив — але назавжди повернувся до рідної Сміли «на щиті».

Навіки 32… Вік, у якому серце ще мало жити, любити, радіти, але стало вічністю.

У невимовному горі залишилися батьки, в серцях яких Герой житиме вічно, навіть там, де біль не стихає.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Поховали воїна на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).