Панченко Руслан Віталійович
17.12.1998 - 10.10.2020
Панченко Руслан Віталійович — учасник АТО, солдат, механік-водій 2-го зенітно-ракетного відділення 2-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону військової частини Збройних Сил України (80-а десантно-штурмова бригада). Загинув 10 жовтня 2020 року на залізничній станції в місті Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області.
Народився 17 грудня 1998 року в селі Матусів Звенигородського району Черкаської області. У дитячому віці родина переїхала до міста Сміла. З 1 по 5 клас Руслан навчався у ЗОШ № 7, а середню освіту здобув у ЗОШ № 15. Після школи вступив до радіотехнікуму (нині — Смілянський промислово-економічний коледж ЧДТУ), де отримав спеціальність техніка-конструктора за напрямком «Технічне обслуговування електроприладів та виробів». Працював у ТОВ «Континент-Груп» на посаді слюсаря-інструментальника.
Руслан із дитинства мріяв стати військовим. У жовтні 2019 році був призваний на строкову службу, а вже у квітні 2020 року підписав контракт.
Він був людиною з відкритою душею — спокійним, добрим, виваженим у рішеннях, завжди світлим і щирим. Його вирізняли доброзичливість, відданість і готовність допомогти кожному, хто потребував підтримки. Руслан мріяв, радів життю, будував плани на майбутнє. Та війна безжально забирає найкращих — тих, чиє тепло могло б ще довго зігрівати рідних і близьких.
У нашого Героя залишилися мама, вітчим, сестра і бабуся.
Похований Руслан Панченко на своїй малій батьківщині — у селі Матусів.