"На щиті" додому повернувся наш земляк, молодший сержант 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Артем Олександрович МАЛЮХОВИЧ на псевдо “Говорун”, який протягом восьми місяців вважався безвісти зниклим.
Народився Артем 19 лютого 1993 року в місті Сміла. З дитинства був добрим, веселим і щирим хлопцем. Навчався у загальноосвітній школі №6. З юних років був активним, спортивним, його любили й поважали. Однолітки цінували його за чесність і силу характеру, бо Артем завжди ставав на захист слабших.
У дорослому житті здобув професію пилорамника і став справжнім майстром своєї справи. Товариський і доброзичливий, відповідальний і порядний, завжди готовий підтримати словом і ділом — таким він залишився у пам’яті рідних, друзів і всіх, хто його знав.
26 липня 2023 року Артема мобілізували до війська. Він не вагався жодної миті і як справжній чоловік узяв зброю й пішов захищати свою державу.
За пів року служби здобув довіру та повагу командування, отримав звання молодшого сержанта і завдяки лідерським якостям став командиром відділення стрілецької роти. За доброчесну службу був відзначений:
У 2023 році отримав іменний годинник від Київської обласної державної адміністрації;
У 2024 році нагороджений нагрудним знаком “Україна або смерть” 72-ї ОМБр.
З 7 вересня 2023 року виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту: Волноваській Донецької області, Бериславській Херсонської області. Останній період служби Артем обороняв країну на одному із найскладніших напрямків — Покровському.
10 березня 2025 року під час мінометного обстрілу Артем героїчно загинув, залишаючись до останнього вірним військовій присязі. На жаль, доля відміряла захиснику лише 32 роки…
У невимовному смутку й болю втрати залишилися найрідніші — мати та молодший брат. Світло його мужності назавжди залишиться з нами. Вічна слава Герою, який обрав шлях, що вимірюється не довжиною життя, а силою серця.
Поховали Артема Малюховича на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
