Попрощалися та провели в останню земну дорогу старшого солдата, уродженця Харківщини — ГРИНЬКА Віталія Володимировича. Понад рік він вважався зниклим безвісти. Лише тепер ми змогли віддати йому останню шану.

Віталій Гринько народився 21 квітня 1968 року в місті Вовчанськ Харківської області. Навчався у середній школі імені Кірова, після восьми класів вступив до Вовчанського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства. Захоплювався лижним спортом, неодноразово виборював перші місця на обласних змаганнях.

Після закінчення технікуму проходив службу в лавах Радянської армії. Повернувшись додому, не працював за фахом, а обрав шлях пожежного. Майже половину свого життя присвятив службі у 47-й пожежній частині міста Вовчанськ. Любив ремонтувати автомобілі, займався зварювальними роботами та фарбуванням машин.

Наприкінці травня 2024 року Віталія було евакуйовано з Вовчанська до Харкова, а 7 червня 2024 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив старшим солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 3-го механізованого відділення 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини ЗСУ.

Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконуючи свій обов’язок, Віталій Гринько загинув 6 жовтня 2024 року в Покровському районі Донецької області внаслідок мінометного обстрілу, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.

Віталій був світлою, доброю, щирою та відповідальною людиною. Мав люблячу родину — дружину і доньку. Для рідних і близьких він був надійною опорою та справжнім другом. Його ім’я назавжди залишиться в пам’яті всіх, хто його знав, любив і чекав, а також тих, хто разом із ним боровся за перемогу нашої рідної України.

Дякуємо всім, хто сьогодні прийшов віддати шану Віталію Гриньку .

Героя поховано на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).