Поріг вічності переступив ще один наш земляк, солдат Національної гвардії України - СИМОНЕНКО Михайло Михайлович. Його серце зупинилося 3 січня 2026 року. Через дев’ять днів він мав би відсвяткувати свій день народження, та, на жаль, назавжди нашому Герою залишиться 50…

Сьогодні наша громада віддала останню шану і провела рідними вулицями Михайла Симоненка востаннє.

Михайло народився 12 січня 1975 року в місті Сміла, проживав у Малій Яблунівці. Навчався в НВК «ДНЗ—ЗОШ І—ІІІ ступенів №15». Після закінчення школи тривалий період працював у ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» водієм електрокару. За гарну та плідну працю колеги дали йому прізвисько «Шумахер». У 2003 році одружився та став чудовим батьком.

З початку повномасштабної війни Михайло пішов добровольцем до місцевої територіальної оборони. Сумлінно ніс варту на блокпостах та відповідально виконував усі поставлені завдання. У 2023 році був мобілізований до лав Національної гвардії України. Служив на посаді оператора-електрика стрільбища взводу обслуговування навчальних об’єктів роти забезпечення навчального процесу навчального батальйону. Мав позивний «Міха». Під час служби зарекомендував себе як відповідальний, завзятий, доброчесний, порядний та надійний товариш. Серед побратимів користувався великою повагою та знайшов багато вірних друзів.

Усе життя він був гарним господарем, дбайливим чоловіком і люблячим татом, справжнім другом — людиною, яка без вагань завжди виручить та прийде на допомогу.

Щирі співчуття дружині, доньці, всій родині, друзям і побратимам полеглого Героя. Нехай світлий спомин про захисника буде сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав, любив і шанував.

Дякуємо воїнові за вірність країні та мужність!

Вічна пам’ять Герою!

Поховали Михайла Симоненка на кладовищі в Малій Яблунівці.