Сьогодні сміляни схилили голови перед подвигом молодшого сержанта СКОРБІЛІНА Максима Вадимовича — воїна, бойового медика, людини великого серця. Того, хто виніс із поля бою не один десяток поранених і завжди йшов туди, де було найважче. 

Максим народився у місті Гайсин Вінницької області. У восьмирічному віці разом із родиною переїхав до Сміли. Навчався у загальноосвітній школі № 1, після 9 класу вступив до Смілянського технологічного фахового коледжу. Працював на ТОВ «Славна медтайм». У двадцятирічному віці був призваний на службу до лав Збройних Сил України. Під час служби зустрів своє кохання. У листопаді 2025 року Максим разом з Іриною створив сім’ю. Він мріяв про міцну, дружню родину, любив життя і вмів цінувати кожну його мить. Займався спортом, турбувався про тварин, захоплювався фотографією. Був люблячим сином, чоловіком, онуком — людиною, на яку завжди можна було покластися. 

З перших днів повномасштабного вторгнення Максим став на захист Батьківщини. Служив бойовим медиком 2 взводу оперативного призначення 7 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення військової частини Національної гвардії України. Там, де секунди вирішують усе, він тримав життя побратимів у своїх руках. 

Бути парамедиком було його справжнім покликанням. Він завжди поспішав допомогти — і людям, і тваринам, не знаючи втоми й страху. 

13 січня 2026 року під час виконання бойового завдання Максим загинув внаслідок артилерійського обстрілу в Куп’янському районі Харківської області. У той самий день він ще будував плани на майбутнє… але настала тиша. 

Щирі співчуття батькам, дружині, рідним і всім, хто втратив близьку людину. 

Вічна пам’ять і незгасима слава Герою. 

Максима Скорбіліна поховали на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).