На щиті додому повернувся наш земляк, справжній патріот, 28-річний солдат ВИСОЧАНСЬКИЙ Денис Володимирович.
Денис Височанський народився 4 вересня 1996 року в місті Сміла. Перші роки його життя минули у селі Плескачівка. Це були роки простого сільського дитинства, щирості, тепла й родинного затишку. Він був єдиною дитиною у батьків, їхньою найбільшою радістю і гордістю.
З дитинства Денис був допитливим, енергійним і щирим хлопцем. Особливо його захоплювала техніка — автомобілі та мотоцикли. Він міг годинами розглядати механізми, цікавитися, як усе працює, і мріяв одного дня придбати власний автомобіль.
У 14-річному віці Денис разом із родиною переїхав до міста Сміла. Навчався та закінчив загальноосвітню школу №6. У школі його пам’ятають як відкритого, доброзичливого й щирого учня, який легко знаходив спільну мову з людьми, цінував дружбу та завжди був готовий прийти на допомогу.
У мирному житті Денис не мав постійного місця роботи, однак був людиною із “золотими руками”. Вмів робити майже все, брався за будь-яку роботу. Його знали як людину, на яку можна покластися. Денис завжди був на позитиві, умів пожартувати навіть у складні моменти та підтримати в будь-якій ситуації. Саме за це його особливо цінували близькі та друзі.
Найбільшою цінністю для Дениса була його родина. Він був батьком чотирьох дітей: сина Артема від першого шлюбу, а також Вероніки, Лізи та Яна від другого шлюбу. Денис щиро любив своїх дітей, дбав про них і намагався бути для них опорою та прикладом.
29 серпня 2024 року Дениса було призвано на військову службу. Він служив на посаді стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини Збройних Сил України. Мужньо виконував свій обов’язок, залишаючись вірним військовій присязі та своїй країні.
15 жовтня 2024 року Денис вийшов на своє чергове бойове завдання. 17 жовтня 2024 року внаслідок штурмових дій противника у Волноваському районі Донецької області, Денис загинув, віддавши своє життя за Україну, за мир і майбутнє своєї родини та кожного з нас. Його тіло було повернуте в Україну у серпні 2025 року. Після тривалого очікування, 20 квітня 2026 року збіг ДНК було офіційно підтверджено.
На жаль, батько Дениса не дочекався повернення свого сина, він пішов із життя лише місяць тому. Ця втрата стала ще одним тяжким ударом для родини.
Денис назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і всіх, хто його знав, як добрий, щирий, життєрадісний і сильний духом чоловік, який умів підтримати, подарувати посмішку та залишив після себе світлу пам’ять.
Вічна пам’ять Герою!
Поховали Дениса Височанського на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
